- сповідувати
- (дотримуватися якої-н. релігії, якогось віровчення), визнавати, визнати; приймати, прийняти (ставати послідовником якогось віровчення)
Словник синонімів української мови. 2014.
сповідувати
Смотреть что такое "сповідувати" в других словарях:
сповідувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
сповідувати — ую, уєш, недок., перех. 1) Дотримуватися якої небудь релігії, якогось віровчення. 2) перен. Відкрито визнавати, наслідувати якесь вчення, якісь погляди, переконання … Український тлумачний словник
сповідувати — [споув’і/дуватие] уйу, уйеиш … Орфоепічний словник української мови
сповідати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) церк. Здійснювати обряд сповіді, вислуховувати чиїсь покаяння в гріхах і відпускати їх. 2) Розповідати на сповіді про свої гріхи. 3) перен., розм. Примушувати відверто зізнатися в чому небудь, розповісти про щось. ||… … Український тлумачний словник
сповідування — я, с. Дія за знач. сповідувати … Український тлумачний словник
Контекстний паралельний вжиток — Г. До четвертої групи належать богословські терміни, які в певних контекстах можна вважати синонімами, і тому допущено їхній паралельний вжиток, але в інших контекстах вони різняться своїм значенням або семантичним відтінком, і тоді не є… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
визнавати — I = визнати (указувати на правильність, правдивість чого н.), підтверджувати, підтвердити, потверджувати, потвердити, стверджувати, ствердити, констатувати, засвідчувати, засвідчити II ▶ див. сповідувати, уважати 1) … Словник синонімів української мови
приймати — I = прийняти (допускати у своє товариство, до складу якогось об єднання людей), брати, у[в]водити, у[в]вести, у[в]ключати, у[в]ключити; прилучати, прилучити, залучати, залучити, посвячувати, посвятити (кого у кого) Пор. зараховувати 1) II ▶ див.… … Словник синонімів української мови
говіти — і/ю, і/єш, недок., церк. Постити і відвідувати церковні служби, готуючись до сповіді та причастя. || Сповідатися і причащатися … Український тлумачний словник
повідомляти — 1) = повідомити (кого доводити до чийогось відома), сповіщати, сповістити, давати знати, дати знати (кому), вістувати (кому), повістувати, повістити (кому), повідати, повідувати, повідати, повісти (кому); інформувати, подавати, подати (кому… … Словник синонімів української мови
